Портфоліо

Ігра – це іскра, що запалює вогник цікавості і допитливості.

                                                                               В.А.Сухомлинський

Опис  досвіду з реалізації проблеми

«Музично – дидактичні ігри

на уроках музичного мистецтва

в початковій школі

        Проблема розкриття творчого потенціалу людини є вагомим пріоритетом сучасної освіти. Життя в епоху науково-технічного прогресу урізноманітнюється і ускладнюється. Воно потребує від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкого орієнтування і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення проблем. Творчою вважається така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове – чи предмет зовнішнього світу чи побудова мислення, що веде до нових знань про світ, або почуття, здатне відображувати нове ставлення до дійсності.

     Переважна більшість науковців – психологів, педагогів, музикознавців – збігаються у погляді на особливу роль художньої творчості, в тому числі і музичного мистецтва, у справі вихованні творчої особистості. Наприклад, видатний педагог-музикант Н. Ветлугіна була впевнена, що сучасне виховання повинне формувати людину нового типу, здатну до активної творчої діяльності, і наголошувала: «Мистецтво, зокрема музика, приховує у собі великі можливості для творчого розвитку підростаючого покоління»

     Проблеми дитячої творчості в музичному навчанні та вихованні знайшли відображення в працях педагогів – музикантів Б. Асаф’єва, Н.Брюсової, які розглядають творчість як метод загального музичного виховання. Розвиток музично – творчих навичок – в надбаннях Л.Баренбойма. Метод творчих завдань у музичному навчанні розгладала Н.Ветлугіна. Вплив творчості на музичний розвиток дітей досліджувала Л.Головська та інші. Вирішенню питань творчого розвитку учнів засобами музики сприяли праці з теорії та методики музичного навчання Д. Кабалевського, Л.Масол, О. Ростовського, О.Рудницької, Л.Хлєбнікової та інших.

     Організація  навчально – виховного процесу  школи ХХІ століття ( як стверджує Н.В.Кудикіна - знавець дидактичної гри) неможлива без актуалізації внутрішнього потенціалу дітей, опора на ті види діяльності,які природно забезпечують саморозвиток дитячої активності. Важливим джерелом розвитку  учня  молодшого шкільного віку посідає гра, само ініціативна творча діяльність, яка є незамінним засобом самовиховання, самопізнання,самонавчання, самореалізації дитячої особистості. Ігрове начало пронизує життєдіяльність учнів середньої і старшої ланки, хоча вже і не домінує, як у дитинстві. Росте дитина, розвивається і гра. Гра набуває інших форм, стає більш складною .

  Використання ігрової діяльності з метою оптимізації навчання зумовило створення ігрових  технологій навчання. Ігрова  технологія навчання пропонує проект навчально – виховного процесу, що визначає структуру і зміст навчально  – пізнавальної діяльності самого учня і веде  до високих успіхів у навчанні та розвитку його творчого потенціалу.   Саме тому тема

« Роль ігрових технологій в творчому розвитку дітей на уроках музичного мистецтва»         є актуальною.   

    Історія виникнення та розвитку ігрових технологій така давня, як і історія людства. Так, у давніх Афінах (VІ-IV ст. до н. е.) процес виховання й навчання здійснювався в дусі змагань. Кампанелла й Ф. Рабле пропагували принцип ігрового навчання (коли учні в грі опановують основи наук). У ХV-ХVII ст. Я. А. Коменський закликав усі школи перетворити на місця ігор. На його думку, навчання в будь-якій школі може стати універсальною грою, яка відповідає віку кожного учня. У своїх трудах гру як особливу форму навчан­ня рекомендували Ж.-Ж. Руссо й  Ф. Фрабель.

 У світовій педагогіці та психології проблему ігрової діяльності  вивчали К.Ушинський, П.Блонський, С.Рубінштейн, Д.Ельконін, К.Гросс, Ф.Шіллер, Г.Спенсер, К.Бюлер, А.Макаренко, Ж. Піаже та інші. Цінними є дослідження сучасних педагогів – новаторів: О.Гумінської, Н. Мінасян, В. Шарко, Е.Печерської, А.Гіна, М.Шуть, які зазначають, що гра є практикою розвитку.                                                                                                                                                                                                                                                                               

   У сучасній педагогічній науці існує велика кількість класифікацій педагогічних        ігор, провідними з яких є (за Г.К.Селевком):                                                                                                       •  за видом діяльності: фізичні, інтелектуальні, соціальні, психологічні;                   • за характером педагогічного процесу: навчальні, контролюючі, узагальнюючі, пізнавальні, виховні, розвивальні, репродуктивні, творчі;           •     за  ігровою методикою: предметні, сюжетні, рольові, імітаційні, 

• за предметною сферою: математичні, хімічні ,біологічні, музичні, трудові,спортивні;                                                                                                                                •  за  ігровим  середовищем: безпредметні, предметні, кімнатні,вуличні, комп`ютерні,телевізійні.                                                                                                                                                                                                                                           

     Саме в дитинстві, підлітковому віці та юності, як у ніякому іншому віці, людина здатна глибоко відчувати і переживати, захоплюватись і дивуватись, яскраво і безпосередньо виражати свої емоції, безмежно фантазувати. «Музика – уява – фантазія – казка – творчість – отака доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили», - визначав В.Сухомлинський .

     Ми граючись - навчаємось, навчаючись - ми граємось. Ну і, звичайно,  в іграх ми творчо розвиваємось. Мета моєї роботи - досягати мети уроку шляхом зацікавлення учнів, щоб навчання приносило радість, успіх задоволення і сприяло творчому розвитку школярів.         

    В учнів молодшого та середнього шкільного віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно – образний характер мислення, практичне ставлення до розв’язання завдань (спрямованість уваги на результат, а не на спосіб дії ). Зважаючи на це, під час роботи з дітьми на уроках музичного мистецтва я систематично використовую елементи гри в поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями. Подання навчального матеріалу в ігровій формі з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди є результативнішим , ніж традиційна форма викладання матеріалу.

     В своїй педагогічній практиці в роботі на уроках музики для розвитку творчіх здібностей я використовую  ігри  та завдання, спрямовані на:

•        розвиток музичної - творчості   дітей, музично – слухових уявлень;

•       формування конкретних уявлень про елементи музичної мови ( мелодію, ритм, лад,темп, регістр, тембр);

•        ознайомлення з нотною грамотою та музичною термінологією;

•       стимулювання творчих здібностей, фантазії, уяви, пам’яті дітей;

•     засвоєння та поповнення знань про музичні твори їх жанри та творчість композиторів;

•      створення атмосфери розкутості, співтворчості в колективі.

•      Інтерактивні ігрові технології;

     У зв’язку з тим, що ритм – одне з першоджерел, першоелементів музики, на початковому етапі навчання особливу увагу приділяю іграм, пов’язаним з розвитком ритмічного відчуття. Підготовчим етапом  є ритмізація свого імені,тексту, віршів, загадок( ігрового римування загадок  на дводольний ї тридольний метр) Пошук римованої відповіді на загадку різної складності спонукає учнів не лише до розвитку власної фантазії, але й до усвідомлення понять метру, ритму, тривалостей, сильних і слабих долей. З набуттям дітьми   досвіду ритмізації в подальшій роботі використовую ігри «Ритмічні загадки» «Глухий телефон», «Оркестр» «Знайди свій музичний інструмент», «Упізнай мелодію»  .

  Розвивати музично-творчі здібності, сприяти формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вміння розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивати висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух, формувати навички гри на дитячих музичних інструментах  сприяють такі ігри, як «Динамічний алгоритм», «Знайди свій музичний інструмент», « Музичне коло».                  

  Ідею змагання закладено в багатьох телевізійних іграх, які діти  дивляться із великим задоволенням. Подібні ігри використовую і на уроках музики, оскільки включення елементів змагання у процес навчання робить його цікавим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу, посилює інтерес до предмета.        Серед ігор-змагань цікавою є гра „Естафета”, «Хто швидше?»,«Хто точніше передасть відтінки?», «Хто краще заспіває?», «Хто краще заграє?», «Хто краще висловить думку?», «Хто найкраще зіграє роль?» та інше.

       Ігри « Котик і птахи», «Подоляночка», «Здогадайся, хто прийшов», «Щебетали горобці», «Обери настрій» розвивають творчу активність учнів, створюють атмосферу розкутості, сприяють встановленню легкого контакту з іншими учасниками гри, утворюють піднесене  емоційне поле, формують почуття співтворчості, партнерства, розвивають акторські якості дітей.

       Подобаються дітям і  гра «Аукціон »,в  яких вони за свої знання можуть придбати різні речі.

Під час ознайомлення дітей з  елементами музичної грамоти, вивченя термінології та під час закріплення набутих знань використовую ребуси, головоломки, кросворди. Відгадування ігор-головоломок поглиблює інтерес до музичної літератури, теорії, розвиває логічне мислення виховує допитливість, наполегливість, кмітливість, сприяє загальному розвиткові.

У структурі уроку музичного мистецтва чи не найважливіше місце  посідає етап «слухання музики» На кожному уроці я навчаю дітей уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком, інтерпретувати інтонаційно – образний зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень. Щоб збагатити словниковий запас дітей прикметниками для  характеристики музичного твору, словесний опис музики можна проводити в формі гри «Хто більше?» та «Спіймаймо в долоньки», «Музичний калейдоскоп».    

Досить часто на своїх уроках під час слухання використовую ігровий  прийом «Уявна картина», коли дитина має уявити те, що чує, а потім,за допомогою фарб, намалювати зорові образи, що виникли в її уяві. Така робота розвиває образне мислення, спонукає учня до глибшого, уважнішого вслуховування.

      З метою активізації зацікавленості до розвитку власних творчих здібностей дитини, формування творчого потенціалу учнів я використовую інтерактивні  ігри: «Уявна картина», «Аукціон», «Хто швидше?», брейн – ринг, «Ланцюжок», «Динамічний алгоритм», «Незакінчене речення» . Надані методи інтерактивного навчання  на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики ,  а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є.

  Спираючись на свій педагогічний досвід, успіх гри, її результативність залежить від дотримання таких вимог:

•         заохотити, збудити смак до гри, бажання грати;

•     гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою;

•         учні мають засвоїти правила гри та  її зміст;

•         гра повинна відповідати віковим особливостям школярів;

      •    дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,        оцінювати;

      •      доцільно розсадити учнів ( непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий - слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів;

      •   не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

     Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок. Ігрові художньо-педагогічні технології урізноманітнюють і доповнюють композицію уроку музики, підвищують його ефективність,  якщо вони розроб­лені з дидактичною та виховною доцільністю і впроваджені з мето­дичною майстерністю. А найголовніше, розвивають творчі здібності, уяву, фантазію, потяг до знань, здатність аналізувати, узагальнювати бажання примножити свій інтелектуальний набуток; виховують товариськість, уміння брати до уваги думку інших, уміння працювати в колективі. Все це якнайкраще сприяє зміцненню колективу, розвитку сприйняття, музичної уваги і пам'яті, інтелектуальному зростанню, розвитку зацікавленості учнів до навчання, досягненню атмосфери радості. Саме тому використання музичних ігрових технологій допомагає мені досягати мети уроку шляхом зацікавлення учнів, будувати навчально-виховний процес так, щоб навчання давало радість, успіх, задоволення та сприяло зміцненню здоров'я кожної дитини. Адже, здоров'я дитини - запорука її успішності.